Pershagen - Det du soker finns inte har
Мода в Подолянах Вперше в Тернополі Андре Тан із ексклюзивним майстер-класом! 20 травня в концерт-холі Подоляни відбудеться найяскравіша подія цієї весни – «Podolyany Fashion 2018». Захід проводиться вже четвертий рік і щоразу набирає нових обертів, адже з кожним роком перелік зіркових гостей світу моди збільшується! На подіумі «Подолян» уже представляли свої колекції відомі, не лише в Україні, а й в усьому світі, дизайнери – Оксана Караванська, Роксолана Богуцька, Ріна Бударіна, Лідія Яніцька. Цього року організатори модного дійства обіцяють не лише показ жіночого та чоловічого одягу, а ще й ексклюзивний майстер-клас від одного з найкращих дизайнерів України Андре Тана! Відомий дизайнер познайомить усіх присутніх зі всіма актуальним трендами та новинками сезону, про які має знати кожен, хто щодня намагається слідкувати за своїм стилем. Вперше в Тернополі одразу дві мега події в один день! І все це тільки на «Podolyany Fashion 2018». Цього року ви зможете побачити колекції ще таких іменитих модельєрів – Anna Morgun, Rina Budarina, Lidia Yanitska, Nacho Nazarchuk&Cholak, а також у показі братиме участь бутік вечірнього та весільного вбрання Pollardi. Приємно відзначити, що наш тернопільський модельєр Лідія Яніцька, чиї колекції вже підкорили подіуми Бостону, Нью-Йорку і Лондону теж презентуватиме тернополянам і гостям міста нову колекцію. Анна Моргун підкорила тернопільських модниць цікавою та неординарною колекцією на «Podolyany Fashion 2017» і цього року обіцяє показати ще цікавішу нову колекцію! До слова після показу працюватиме show room, тож всі бажаючі матимуть можливість оглянути та придбати речі, які їм сподобаються. Тож запрошуємо всіх тернополян та гостей на яскраве шоу моди Podolyany Fashion 2018! Поспішайте, кількість місць обмежена! Квитки можна придбати в холі ТРЦ Подоляни, в ЦУМі та магазинах жіночого та чоловічого одягу Andre Tan (2-й пов. ТРЦ Подоляни) а також на сайті karabas.com
Микола Костюк: Це амбітна ціль, але я в неї вірю... Всім привіт! Сьогодні я, Друг Каменяр, спілкуватимусь, з Миколою Костюком, котрий є членом та екс-президентом локального комітету громадської організації «AIESEC» у Тернополі. Наша розмова складатиметься з трьох блоків запитань: «Хто?», «Що?» та «Як? Коли? Чому?». Перший блок матиме вигляд біографічної довідки, а далі традиційне інтерв’ю в форматі запитання – відповідь.   Хто? П.І.Б.: Костюк Микола Ігорович; Дата народження: 19 грудня 1997 року; Сімейний стан: не одружений; Освіта: ТНЕУ, ф-ет комп’ютерних інформаційних технологій; Громадська д-ть: Відокремлений підрозділ ВМГО «Айсек в Україні» у місті Тернопіль; Трудова д-ть: ТНВК №15;   Що? Ким ти мріяв стати в дитинстві? Мрії про майбутню професію мінялися дуже часто. Під час навчання в музичній школі мріяв стати піаністом, пізніше провізором, в дев’ятому класі – програмістом. За останні три роки бачення майбутньої професії також часто мінялося, але поки що зупинився на розвитку у сфері медіа та маркетингу. Хто для тебе в юні роки був прикладом для наслідування? Обмірковуючи дитячі роки, розумію, що прикладом для наслідування завжди були батьки, які всього досягали самі. Бабусі з дідусями, мама з татом не були із заможних сімей, але домоглися свого – переїхали в місто, надбали майно, виростили розумних і порядних дітей. Яке у тебе, було хобі у дитинстві, і чим захоплюєшся зараз? У дитинстві займався плаванням, малюванням, музикою. Більшу частину часу приділяв останньому, оскільки вчився у музичній школі, яку закінчив по спеціальності вокалу та фортепіано. В той час я не вважав це своїм хобі, але зараз розумію що без музики мені важко. Коли приходить меланхолія починаю співати, грати і настрій покращується. Твій улюблений предмет у школі? В школі полюбляв інформатику. Пам’ятаю що інколи вчителі просили пояснити однокласникам як працювати з графічними редакторами, офісними інструментами. З якою успішністю ти закінчив школу? Школу закінчив з середнім балом 10. Ти одна дитина у сім ’ ї, якщо ні то скільки у тебе братів чи сестер? У сім’ї нас четверо. Маю молодшого брата. Який твій улюблений колір? Улюблений колір блакитний. Він символізує для мене небо, простір і безмежні можливості. Чи є у тебе домашній улюбленець, якщо є то який і як його звати? Все дитинство мріяв про собаку або кота, але батьки погодилися лише на великий акваріум з кількома рибками.     Як? Коли? Чому? Миколо, коли ти вперше, і за яких обставин долучився до громадського життя у Тернополі? Це був «AIESEC»? Дуже люблю розповідати історію про свій вступ в організацію. Вона мені нагадує, що інколи неуважність може змінити життя. В період вступу в коледж, я мріяв стати програмістом і працювати в компанії Google, в омріяному місті Нью-Йорк. Я розумів що для цього мені потрібна англійська, і взагалі, було цікаво як це – жити в іншій країні, я хотів побувати перед цим за кордоном. Одного зимового дня в 2015 році я познайомився з дівчинкою, яка раніше була в організації, та розповіла, що AIESEC робить міжнародні обміни студентів. Я зацікавився і підписався на оновлення організації, і в один момент побачив новину про відкриту реєстрацію. Оскільки я знав лише той факт що AIESEC робить стажування, то був в шоці, коли мені подзвонили і запросили вступити в організацію. Тієї зими, на початку 2016 року, я отримав підтвердження про прийняття мене AIESEC.    Мені відомо, що приблизно місяць назад, ти склав з себе повноваження президента локального комітету «AIESEC» у Тернополі. Думаю багатьох наших читачів цікавить, от як взяти і стати президентом? Що для цього треба зробити? Гарно вчитися, чи може комусь заплатити?    9 вересня ми обрали Президента Локального Комітету на наступний рік. Він вступає у свої повноваження 1 лютого, а до цього часу я ще буду на позиції діючого Президента. Якщо говорити про те, що потрібно зробити для того, щоб стати Президентом, то тут універсальної формули немає. Кожен кандидат є унікальним і Локальний Комітет сам обирає людину, ідеї, цінності та візія якої збігаються з потребами організації. Потенційний кандидат повинен мати високий рівень англійської, навички побудови та менеджменту команди, зовнішньої та внутрішньої репрезентації, але найголовніше – це розділення цінностей організації та віра в те, що AIESEC може змінити світ на краще, адже це саме те, що потрібно для того щоб організація стабільно розвивалась і продовжувала свою діяльність. На щастя, гроші тут не допоможуть нікому. А зі свого досвіду можу розповісти, що за 2 роки моєї роботи в організації я неймовірно змінився та розвинув безліч особистих та професійних навичок, які допомогли мені здобути посаду Президента Локального Комітету. Будучи членом міжнародної громадської організації, яка займається міжнародними обмінами, ти напевно побував у багатьох країнах, де був, і що найбільше запам’яталося? Так, лише завдяки AIESEC я побував у 3-ох країнах. Кожна з них залишила незабутні емоції на все життя. Першою країною стала Туреччина, яку  я відвідав літом 2016 року, куди я поїхав на своє стажування, щоб навчати школярів англійської мови. Ця країна запам’яталася своєю культурою, традиціями та гостинністю турецького народу. Окрім цього, на стажуванні я познайомився, працював та спілкувався із більш ніж 60-ма людьми із 20-ти країн світу. Перед своїм терміном Президента AIESEC в Тернополі, я побував у Словаччині. В той час відбувалася регіональна конференція для усіх Президентів європейських міст, де діє організація. Було шалено приємно побачити тих людей, які працюють на благо своїх країн і займають таку ж посаду як і я. Останньою на сьогоднішній день була Польща, куди я попав у склад команди, яка займалася відеозйомкою Національної Конференції і підготовкою щоденних відеозвітів протягом 3-ох днів. Ця подорож запам’яталася найбільше, тому що перед поїздкою я мав багато стереотипів про цю країну, які розвіяв протягом свого перебування і спілкування з поляками.       Микола Костюк перестав бути «Президентом», що далі він робитиме? Після закінчення свого терміну планую продовжувати свою діяльність в національному офісі організації та стати національним директором одного із напрямків. Якщо би хто запитав чому мені не завершити свій досвід і не взятися за щось нове, то моя відповідь буде такою: я не покину організацію допоки не побачу, що мені більше намає чого тут навчитися і чого віддати. Щодня я стикаюся із ситуаціями, коли я бачу позитивний вплив на суспільство, який я зробив раніше. Серед таких можу поділитися історією Мурата з Туреччини, який став прикладом того, як організація розвиває лідерство серед молоді. Хлопець приїхав до Тернополя, щоб працювати на проекті в Копичинцях. Його особистою ціллю було зрозуміти чого він хоче досягнути в житті. Моїм завданням на його проекті було супроводжувати його роботу, розвиток та особисту рефлексію. Так, в ході однієї із розмов він зрозумів що хоче відкрити свій стартап в Стамбулі. Моє завдання було виконаним - він визначився з особистими цілями. Нічого неймовірного, правда? Але переломним для мене моментом був день, коли я дізнався, що він втілив свою мрію у життя. Після цього, я не можу перестати думати про те: а що, якщо ми зможемо залучити і розвинути таким чином усю молодь на цій планеті? Хіба це не стане суттєвим вирішенням проблеми реалізації людського потенціалу? Це амбітна ціль, але я в неї вірю і допоки зможу, до тих пір і буду працювати в AIESEC.
Тарас Куча: Мене спонукає президент, депутати і політики на місцях... Всім привіт! Сьогодні я, Друг Каменяр, матиму балачку з Тарасом Кучею, екс-керівником ТМО ВМГО «Молода Просвіта», який, до того ж, є моїм хорошим другом. Наша розмова складатиметься з трьох блоків запитань: «Хто?», «Що?» та «Як? Коли? Чому?». Перший блок матиме вигляд біографічної довідки, а далі традиційне інтерв’ю в форматі запитання – відповідь.   Хто? П.І.Б.: Куча Тарас Михайлович; Дата народження: 21 листопада 1988 року; Сімейний стан: Одружений; Освіта: Спеціаліст міжнародної економіки, у 2012 році закінчив Тернопільський Інститут Соціальних та Інформаційних Технологій; Громадська д-ть: Християнська молодіжна спільнота «Знамення», ВМГО «Молода Просвіта»; Трудова д-ть: "VF Consulting Services";   Що? Ким ти мріяв стати в дитинстві? Футболістом, бо часто грав у дитинстві; водієм, бо люблю їздити;навіть провідником в поїзді. Хто для тебе в юні роки був прикладом для наслідування? Старші друзі. Яке у тебе, було хобі у дитинстві, і чим захоплюєшся зараз? В дитинстві грав у футбол, різні ігри в дворі, любили по деревах з братом лазити, через що нас прозвали "Мауглі", зараз люблю працювати з деревом, мандрувати, ходити в гори. Твій улюблений предмет у школі? Фізкультура, географія, англійська мова (хоча не дуже виходило але саме за це я її любив). З якою успішністю ти закінчив школу? Посередньо. Ти одна дитина у сім ’ ї, якщо ні то скільки у тебе братів чи сестер? Нас двоє, я і мій брат близнюк Юрій. Який твій улюблений колір? Темно-синій, і різні відтінки сірого. Чи є у тебе домашній улюбленець, якщо є то який і як його звати? Ще нема, але до цього йде)     Як? Коли? Чому? Оскільки, я в першу чергу, анонсував тебе як екс-керівника «Молодої Просвіти» у Тернополі, тому давай розпочнемо наш третій блок запитань з цієї тематики. Як, коли і чому ти вперше долучився до громадського життя міста? Повернувшись літом з закордону в 2009 році, брат познайомив мене з людьми і діяльністю громадської організації «Молода Просвіта». Взявши участь у діяльності організації, я зрозумів, що це моє, знайшов багато друзів, однодумців з якими долучився до громадського життя міста, реалізовували багато заходів, пов’язаних, з культурою, традиціями та звичаями. Як довго ти був головою міського осередку «Молодої Просвіти», і яким є твій найяскравіший спогад у той період? Головою був з 2010 по 2012 рік. Дуже запам’ятався один момент, коли ми були з Вертепом у Києві, і з нами тоді було 15 людей різного віку, а між виступами ми мали 15 хвилин, за той час нам всім потрібно було перебігти близько двох станцій метро, щоб встигнути по графіку, і в результаті двоє людей, які бігли останні загубились! Уявляєте собі картину: велике місто, на дворі темно, холодно, падає сніг, віє вітер, двоє дівчат в костюмах загубились, а за 5 хвилин виступ. Але на щастя все закінчилось добре. Зовсім недавно, ти став членом політичної партії, що тебе до цього спонукало, і чи встиг ти уже відчути різницю, якщо така є, в діяльності громадського активіста, та партійця? Мене спонукає президент, депутати і політики на місцях. Вони ніпрощо, окрім збагачення не думають. А реалії в Україні не такі як в розвинутих країнах, де держава подбає про тебе, тому потрібно самому брати на себе відповідальність, і робити роботу, ніхто замість тебе цього не зробить. А для цього потрібна політична партія, оскільки вона відрізняється від громадської організації тим, що має юридичне право делегувати своїх представників у владу. Українцям потрібні нові, правильно створені партії, нові лідери, нова якість політики. Десь про твою громадську позицію ми уже трішки поговорили, тепер трішки поспілкуємося про більш особистого характеру речі. Як твій друг, я знаю що ти уже одружений і навіть маєш сина. До одруження ти був дуже активний, в плані спорту та туризму, мало не щотижня кудись подорожував, постійно десь грав футбол чи волейбол, ні і ще було багато чого різного… А як змінилося твоє життя після одруження, а особливо після народження сина? Тобі вдається балансувати між якимись активностями та сім ’ єю? Так, за останній час я чітко зрозумів як важливо вміти балансувати між різними сферами життя, як правильно розподіляти час, щоб все встигати. Хоча після народження сина часу стало ще менше, а обов’язків тільки додалося, але це не заважає, а навпаки, додає сили і наснаги. З часом пріоритети змінюються, тому потрібно навчитись їх правильно розставляти… Знаю що у тебе є цікаве чи то хобі, чи то робота… Ти займаєшся випалюванням портретів на дереві, розкажи нашим читачам щось про цей клаптик свого життя. Це поєднання хобі та під заробітку. Як я казав раніше, я люблю деревину і люблю щось робити, щоби був результат, і ось я почав випалювати портрети на фанері, за допомогою спеціального станка. В результаті виходять майже ідентичні, як на фотографії портрети. Це чудовий елемент декору, цікавий варіант для подарунку, якого не знайдеш на прилавках магазинів. Свої роботи виставляю в інтернеті, де можна їх переглянути. Дякую дружині за підтримку. Чудова у нас вийшла розмова, але перед тим як ми її завершимо, побажай чогось, всім тим, хто це все що ми тут набалакали, прочитає) Бажаю кожному щоб він знайшов себе у житті, щоб займався тим, що любить. Не боятись нового, бути активним в громадському житті та отримувати від цього задоволення. Ну і звісно знайти себе у такій же статті)  
Тік Ту - Котку Тернопільська ватага "Тік Ту" так представляє свій дебютний виднограй: Всі, хто тут зібрались, чекали цього дня дуже довго.. До вашої уваги таємничо-містична історія на пісню «Котку» за версією юної аніматорки — Анастасії Фалілеєвої. Дякуємо Насті за її комічне божевілля непорушної дитячої фантазії та безтурботну завзятість! Підсумовуючи.. Перший офіційний кліп Tik Tu - Котку в мережі!
Milo Greene - Move Успішно розвивається інді-поп-альбом LA, що належить Міло Грін, випустить свій третій повнометражний альбом, "Сучасний дорослий", 7 вересня 2018 року. Група минулого місяця здивувала шанувальників з безкоштовним завантаженням альбому "Be Good To Me" в минулому місяці, і сьогодні вони офіційно випустіть інфекційний перший сингл "Move" з Марланою Шетц на лідируючому вокалі, який насмілиться не рухатись, огортаючи шари мелодійних гітар та ведучу лінію баса. Для святкування "Переміщення" та майбутнього випуску Сучасного Суспільства, Міло Грін також оголосив про спеціальне шоу в Лос-Анджелесі в The Holding Co. (104 Robinson St.) в середу, 6 червня, о 8:00 вечора. Обмежена кількість квитків доступна ТУТ. До цього вони також будуть заголовками першої ночі Топанг Днів 2018 в суботу, 26 травня о 17:30. Спираючись на лінію між емоційною інтенсивністю та легким серцем юмором, Міло Грін обійняв жанр дорослого сучасника як свою музу для цього альбому. Запис у Нашвілі з продюсером, висунутим компанією Grammy Біллом Рейнольдсом (Band of Horses, Lissie), "Сучасний сучасник" зафіксував найкращу їх попередню роботу: це витончено мелодійне, як дебютний альбом "Milo Greene" (2012), з запальним духом Control (2015) , але також вдається бути абсолютно несхожим на все, що вони зробили. Міло Грін складається з Марлани Шетц, Грэм Фінк і Роббі Арнетт, котрі всі поділяють обов'язки вокалу та пісень. Вони випустили свій дебютний власний альбом у 2012 році, який дебютував у # 1 на Billboard Heatseeker Chart та показав прорив синглу "1957". Їх другокурсний альбом "Control" був випущений в січні 2015 року. Міло Грін підписав з Nettwerk Music Group в 2017 році. і випустив Never Ender EP.
Головне
Українська душа: виставка Олесі Гудими

Українська душа: виставка Олесі Гудими

Іван Хворостецький – художник свого часу

Іван Хворостецький – художник свого часу

Виставка Михайла Голютяка (м.Золочів)

Виставка Михайла Голютяка (м.Золочів)

Кераміка та живопис Маріанни Вахняк. "ТЕПЛО"

Кераміка та живопис Маріанни Вахняк. "ТЕПЛО"

Блог
Володимир Кріса: Мене завжди цікавили різні галузі знань...

Володимир Кріса: Мене завжди цікавили різні галузі знань...

Репертуар лялькового театру лютий-2019

Репертуар лялькового театру лютий-2019

Репертуар лялькового театру на червень 2018р.

Репертуар лялькового театру на червень 2018р.

Мода в Подолянах

Мода в Подолянах

Туризм
Відгомін історії. Замок у Дубно

Відгомін історії. Замок у Дубно

Що цікавого приховує Берестечко?

Що цікавого приховує Берестечко?

Тараканівський форт або Нова Дубенська фортеця

Тараканівський форт або Нова Дубенська фортеця

Галопом по Чернівцях

Галопом по Чернівцях

МГО
Андрій Назаренко: Хочеться, щоб люди свідомо і розумно надавали благодійну допомогу потребуючим...

Андрій Назаренко: Хочеться, щоб люди свідомо і розумно надавали благодійну допомогу потребуючим...

Микола Костюк: Це амбітна ціль, але я  в неї вірю...

Микола Костюк: Це амбітна ціль, але я в неї вірю...

Форум можливостей для молоді 21.04

Форум можливостей для молоді 21.04

Леся Голик: Літо час мандрів

Леся Голик: Літо час мандрів